28 березня 2023 р. у проект «Соняшники», проект «Pravo-Justice» та Національна школа суддів України організували інформаційну сесію «Практичні аспекти допустимості та оцінки доказів у судових процесах у справах про воєнні злочини».

Модератором вебінару була др. Анна Адамська-Галлант, колишній міжнародний суддя в Косово, керівник судового компоненту EU Pravo Justice в Україні. На засіданні було представлено три доповіді. Проф. Бартломей Крзан з Вроцлавського університету виступив із першою промовою про історію та розвиток правил прийнятності доказів у міжнародних кримінальних судах – починаючи з Нюрнберзького військового трибуналу, через Міжнародні кримінальні суді по Югославії та Руанді, зосередившись нарешті на правилах, які існують у процедурі перед МКС. Наступний доповідач др. Даріуш Сіеліцкі, колишній міжнародний суддя в Косово, представив комплексний аналіз практичних проблем допуску доказів у справах про міжнародні злочини, такі як воєнні злочини та злочини проти людяності, на прикладі проблем, які виникли – і мали – у Верховному суді Косова, приділяючи особливу увагу проблемам, що стосуються цифрових доказів, і способу їх оцінки, коли мова йде про достовірність і релевантність. Останній доповідач Клаус Хоффманн, радник Генеральної прокуратури України з питань притягнення до відповідальності за воєнні злочини, розвинув питання практичних проблем допустимості доказів у справах про тяжкі злочини.

Вебінар проводився англійською мовою з синхронним перекладом польською та українською мовами. Просимо ознайомитися з анотаціями вебінару.

28 лютого 2023 р. проєкт «Соняшники», проєкт «Pravo-Justice» та Національна школа суддів України організували вебінар на тему «Допустимість здійснення юрисдикції Міжнародним кримінальним судом».

З вступним словом виступила Наталія Шукліна, яка представляла Національну школу суддів України. Модератором вебінару був професор Павел Вілінські, член правління Фонду Соняшники та суддя Кримінальної палати Верховного Суду Польщі, який підкреслив: «Наша мета – притягнути до відповідальності винних у вчиненні злочинів. Тому головне питання полягає в тому, як ефективно переслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії? Який суд повинен розглядати ці справи? Звичайно, варто згадати українську національну судову систему. Однак, коли йдеться про масштабні злочини, згадуються суди, відомі з історії міжнародного кримінального правосуддя». На зустрічі було представлено дві доповіді. Професор Кароліна Верчинська розпочала свою доповідь з ідеї комплементарності, тобто пошуку балансу між інтересами держав та інтересами глобальної справедливості, а потім зосередилася на обговоренні передумов прийнятності, намагаючись показати, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) вже сформулював певні критерії оцінки дій держави. Доповідачка критично проаналізувала не лише критерії взаємодоповнюваності (зокрема, чи діє держава щодо переслідування справи), а й інші критерії, що стосуються серйозності (тяжкості) справи. Професор Ганна Кучинська, наступний спікер, поглянула на проблему комплементарності юрисдикції МКС з практичної точки зору, проаналізувавши процедуру, за допомогою якої прокурор МКС вирішує, чи комплементарність повинна забороняти переслідування в МКС. Таким чином, взаємодоповнюваність оцінюється на двох послідовних стадіях провадження в МКС: початок розслідування та видача ордера на арешт, коли встановлюється конкретна винувата особа і вказуються конкретні кримінальні дії. Професор Кучинська також представила потенційні наслідки існування національних імунітетів для оцінки того, чи виконується умова «неможливості переслідування» за ст. 17 Римського статуту. Її доповідь також стосувалась питання оскарження прийнятності справи – державою-учасницею, прокурором МКС чи обвинуваченою особою чи проти юрисдикції МКС. 

Вебінар проводився англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Цей вебінар не записувався.  

30 січня 2023 р. проєкт «Соняшники» організував вебінар «Роль Трастового фонду для жертв Міжнародного кримінального суду та відшкодування жертвам збройних конфліктів».

З вступним словом виступила др. Марина Лостал, досвідчена експертка з питань відшкодування шкоди жертвам збройних конфліктів. З основною промовою виступила Франціска Екельманс, виконувачка обов’язків виконавчого директора Цільового фонду для потерпілих (TFV). Своїм досвідом роботи з жертвами збройних конфліктів поділилися юристи МКС: Аделін Бедоуча, Чейк Фолл та Тарс ван Літсенбург. Франциска Екельманс розпочала свою презентацію з визначення терміну «репарації», а потім зосередилася на ролі TFV, його організації, повноваженнях та основних видах діяльності. Аделін Бедоуча надала контекст для справи про відшкодування Аль Махді, якого визнали винним як співвиконавця воєнного злочину, який полягав у навмисному скеруванні нападів на релігійні та історичні будівлі в Тімбукту, Малі, у червні та липні 2012 р. Потім пані Бедуоуча була зосереджена на практичних аспектах роботи з жертвами, наголошуючи на важливості контакту з жертвами якомога ближче до моменту, коли буде призначено або надано відшкодування, а також важливості не викликати очікувань щодо майбутніх відшкодувань. Вона також поділилася методикою спілкування з постраждалими.

Потім слово взяв Чейк Фолл, який представив контекст справи Лубанги. Пан Лубанга був визнаний винним у військовому злочині у вербуванні та призові дітей віком до 15 років та використанні їх для активної участі у бойових діях (дітей-солдат). Доповідач окреслив роль представників потерпілих, які повинні підтримувати регулярні контакти з жертвами та залишатися гнучкими у розгляді заявлених потерпілими засобів правового захисту. Він також звернув увагу на виборі правильного моменту для контакту з жертвами, але, перш за все, він звернувся до послання спробувати дивитися на особу не лише як жертву звірств, а, перш за все, побачити цю особу як людину.

Потім Тарс ван Лістенбург навів контекст щодо відшкодування за справою Катанги, який був визнаний винним, як співучасник, за одним пунктом обвинувачення у злочинах проти людяності: вбивство; і чотири пункти звинувачення у воєнних злочинах: вбивство, напад на цивільне населення, знищення майна та мародерство, вчинені 24 лютого 2003 р. під час нападу на с. Богоро в районі Ітурі Демократичної Республіки Конго. Ґрунтуючись на своєму досвіді роботи з потерпілими у справі Катанги, пан ван Літсенбург наголосив на гнучкості, яку повинні мати законні представники потерпілих, а також будь-хто, хто контактує з жертвами в процесі відшкодування. Гнучкість дозволяє враховувати різні потреби жертв, які з часом можуть змінюватися. Доповідач також розповів про довіру жертв збройних конфліктів до своїх законних представників та повноваження, які беруть участь у процесі відшкодування. Здобути довіру, у свою чергу, можливо через постійний контакт із жертвами. 

Вебінар проводився англійською мовою з синхронним перекладом польською та українською мовами. Просимо ознайомитися з анотаціями вебінару.

24 травня 2022 року в рамках Проекту «Соняшники» було організовано вебінар на тему «Права потерпілих у Міжнародному кримінальному судом, поточний стан ситуації в Україні та що можуть зробити потерпілі на цьому етапі». Спікером був Філіп Амбах, к.ю.н., голова Відділу участі та виплати компенсацій потерпілим Міжнародного кримінального суду (МКС). Із вступною промовою виступив Метью Гілетт, к.ю.н., досвідчений міжнародний юрист із досвідом розслідування та притягнення до відповідальності за злочини проти людяності та злочини геноциду. На початку свого виступу Філіпп Амбах представив Відділ участі та виплати відшкодування, а потім детально розповів про відмінності у ролях та обсягах повноважень Офісу прокурора та Секретаріату, про визначення поняття «потерпілі» у розумінні МКС та про їхні права. Він також зробив наголос на різниці між обсягом ситуації (великий обсяг) і обсягом справи (зазвичай дуже вузький обсяг) у розумінні МКС. Спікер пояснив відмінності між потерпілими та свідками, розповів про форму заяви для потерпілих, а також розкрив питання безпеки та конфіденційності.

Вебінар проводився англійською мовою з синхронним перекладом польською та українською мовами. Запрошуємо переглянути анотацію вебінару.

19 травня 2022 року Проект Соняшники організував вебінар «Збір інформації про порушення міжнародного гуманітарного права та інші злочини, вчинені в Україні з 24 лютого 2022 року». Він був проведений для українських адвокатів, особливо тим, які перебувають у Польщі. Спікером була Анна Адамська - Галлант, к.ю.н., колишній міжнародний суддя в Косово, керівник судового компоненту Проекту ЕС Правo Justice в Україні. Зі вступним словом виступили Михайло Шепітько, професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, та Оксана Сенаторова, к.ю.н., засновник та директор ГО «Центр міжнародного гуманітарного права та правосуддя перехідного періоду», доцент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Анна Адамська – Галлант підкреслила важливість збору інформації про злочини, скоєні під час війни, з самого її раннього етапу. Вона послалася на свій досвід з Балкан, де значна частина розслідувань у справах про воєнні злочини була розпочата на підставі звітів активістів громадянських організацій. Водночас значна частина цих повідомлень, хоч і представляла загальну інформацію про події, не містила достатньої кількості деталей та контактних даних потенційних свідків. Як наслідок, не було можливості провести кримінальне провадження, яке б дозволило притягнути винних до відповідальності за вчинені злочини. Тому якість таких звітів є важливою для забезпечення справедливості. Михайло Шепітько та Оксана Сенаторова підкреслили важливість розробки стандартизованого підходу та методології збору інформації, а також проведення відповідних тренінгів.

Вебінар проводився українською мовою. Вебінар не записувався.

24 березня 2022 року в рамках Проекту «Соняшники» було організовано вебінар на тему «Збір інформації про докази та права потерпілих у зв’язку з жорстокими злочинами, скоєними на території України з 24 лютого 2022 року». Доповідачами були Метью Гілетт, к.ю.н., досвідчений міжнародний юрист із досвідом розслідування та притягнення до відповідальності за злочини проти людяності та злочини геноциду, і Марина Лосталь, к.ю.н., фахівець з прав потерпілих у міжнародному праві та захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів. Метью Гіллет представив юридичні та практичні міркування щодо розслідування таких подій, зокрема: коли збирати інформацію, кращі практики збору інформації від свідків і потерпілих, а також як впорядковувати та обробляти зібрану інформацію. Марина Лосталь окреслила ключові міркування щодо кваліфікації осіб як потерпілих, а також правила і практику відшкодування шкоди потерпілим.

Вебінар проводився англійською мовою з синхронним перекладом польською мовою. Запрошуємо переглянути анотацію вебінару.

© All rights reserved